Цю історію розповів працівник національного парку, доктор біологічних наук Іван Русєв.
За його словами, пелікани з’явилися на світ під час війни 2024 року, і, ймовірно, на тимчасово окупованих територіях Херсонщини в межах Чорноморського біосферного заповідника, де єдине місце гніздування рожевих пеліканів в Україні.
Після гніздування восени вони вирушили на зимівлю не на південь, а на північ. Не відомо, які труднощі їх чекали під час перельоту, але волонтери врятували ослаблених пеліканів. Один із них був знайдений на Вінниччині, а інший – на Дніпропетровщині. Птахів доставили до унікального притулку для птахів – садиби «Нюшаник. Допомога птахам» на Київщині.
Протягом півроку пелікани проходили складний процес лікування та відновлення, що вселило надію на успішну реабілітацію. Волонтери вирішили, що їх потрібно випустити в Одеському нацпарку «Тузловські лимани».
«Пелікани подолали майже 700 км з Київської області. Вони втомилися. На них вже чекали працівники нацпарку, які підготували для них тимчасовий притулок. Смачна їжа з Тузловських лиманів підбадьорила їх», – розповідає Іван Русєв.
Протягом кількох днів пеліканів тримали на карантині, а 15 квітня випустили на Джантшейський лиман, де вже мешкали «дикі» пелікани. Дату обрали не випадково – це був 40-й день після смерті видатного художника Тараса Шевченка, автора монумента пелікана, встановленого в нацпарку.
«Їх перший політ був неймовірним. Вони раділи, махаючи крилами, а потім піднялися з води і полетіли. Поруч уже була зграя дорослих пеліканів. Згодом вони об’єдналися», – ділиться своїми враженнями Іван Русєв.
